Багатоголосся народу: Пісня вірної Чунхян

Пере­кладено з французької

Слід спри­ймати на­зву буквально: Пісня Чунхян (Chunhyangga)¹Від­хилені форми:
Le Dit de Chunhyang (Сказа­ння про Чунхян).
Ch’un-hyang ka.
Choon Hyang Ga.
Ččunhjangga. — це перед­усім пісня. Щоб осягнути її сутність, заплющте очі й уявіть порожню сцену, де ви­ступають співак із віялом і барабанщик. Цього дуету до­статньо, щоб втілити пансорі — суто корейське мистецтво, яке Серж Каґанскі роз­міщує «на пере­хресті театру, опери, перформансу, ґоспелу та two-man-show». Барабан гуде, і хрипкий голос злітає вгору, скандований віялом, що роз­кривається й складається з різким клаца­н­ням, задаючи ритм. Захоплена публіка реагує в унісон, наче «баптистський хор», у напруженій єд­ності, що межує з транс­ом.

Народившись на кону, ця лірична пісня стала оповіддю й мандрувала світом, несена усною традицією. Протягом століть без­ліч анонімних авторів збагачували її, долучаючи інші казки про королівських ін­спекторів і заборонене коха­н­ня. З цієї живої матерії врешті осіли, шар за шаром, усталені текс­ти, літературні ви­да­н­ня-еталони, найві­доміші з яких — Історія Чунхян (Chunhyangjeon)²Від­хилені форми:
Histoire de Tchoun Hyang (Історія Чун Хян).
Histoire de Tchyoun hyang (Історія Чйун хян).
Histoire de Tchun-hyang (Історія Чун-хян).
Tchoun-Hyang-Djun.
Tchyoun hyang tjyen.
Tchun-Hyang Chòn.
Tchun-hyang djŏn.
Ch’unhyangdyŏn.
Ch’unhyangjŏn.
Choon Hyang Jun.
Choon-hyang-chon.
Choon Hyang Jon.
Chun-hyang-jon.
Ch’un-hyang Chŏn.
Chun-hyang-chun.
Chun-chyang-chun.
Czhun-hiang dzon.
Ččunhjangdžŏn., або ви­да­ння ґьонпан, та Пісня вірної Чунхян (Yeolnyeo Chunhyang Sujeolga)³Від­хилені форми:
L’Histoire de la constance de Chunhyang, femme fidèle (Історія по­стійності Чунхян, вірної жінки).
Yol-nyo Ch’un-hyang Su-jeol Ga.
Yeolnye Chunhyang Sujeolga.
Yeollyeo-Chunhyang-Sujeolga., або ви­да­ння ванпан.

Весняна ідилія

Сюжет оповідає про коха­ння між Чунхян («Весняний аромат»), донькою колишньої куртизанки, і Мон-рьоном («Сон про дракона»)⁴У деяких джерелах героя називають не за його ім’ям Мон-рьон, а під найменува­н­ням Лі Дорьон. Ця форма по­єд­нує його прі­звище Лі та поважний титул дорьон, що надавався нео­друженому синові аристократа. На­справді вона просто означає «молодий пан Лі, молодий Лі».
Від­хилені форми:
Ye Toh Ryung.
I-Toreng.
Ri To ryeng.
Lee Doryong., сином благородного правителя. У Намвоні, що в провінції Чол­ла, коли квіти щойно починають роз­пускатися, молодий книжник покидає батьківську бібліотеку, щоб прогулятися надворі. Там він бачить Чунхян на гойдалці. Ця перша зу­стріч змальована з витонченістю найдовершеніших гравюр:

«Вона схопила мотузку своїми тендітними руками, стала на дошку й злетіла. […] Листя дерев су­проводжувало її рух туди-сюди. Червонь її спідниці щасливою плямою виділялася на зелені довкола. […] Спереду вона була ластівкою, що пірнає, щоб схопити на льоту пелюстку персикового цвіту, що ковзає до землі. Ззаду вона здавалася барвистим метеликом, що від­даляється в пошуках своєї пари.»

Le Chant de la fidèle Chunhyang (Пісня вірної Чунхян), пер. з кор. Choi Mikyung та Jean-Noël Juttet, Cadeilhan: Zulma, 1999; пере­вид. Paris; Veules-les-Roses: Zulma, сер. «Z/a», 2025.

Коха­н­ня, блискавичне й мит­тєве, спонукає молодого аристократа зневажити умовності. Він приходить до неї вночі. Пере­ступивши поріг кімнати, ця дівчина з народу виявляється не менш освіченою й витонченою, ніж він: по­гляд блукає по віршах її руки, що висять над робочим столом, по калі­графіях, картинах. Саме в цьому антуражі закохані обмінюються клятвами, скріплюючи союз, який вони ще тримають у таємниці, роз­ділені походже­н­ням і статками.

Випробування вірності

Тим часом батька Мон-рьона від­кликають до Ханьяна (Сеула); юнак мусить су­проводжувати його, щоб завершити на­вча­ння й скласти мандаринські іспити. Він залишає позаду закохану й вірну дружину, яка, нова Пенелопа, що чекає на поверне­ння свого Одіс­сея, присягається шанувати «клятву, в тисячу разів дорожчу за золото, в тисячу разів прекраснішу за нефрит».

Драма зав’язується з прибу­т­тям нового правителя Пьон Хак-до — роз­пусної й жорстокої людини. Прочувши про красу Чунхян, він вимагає, щоб вона йому служила. Пере­кличка кісен сповнена раблезіанської соковитості, де проходять промовисті імена на кшталт панни «Таємничий туман», «Абрикосовий цвіт» чи «Річкова фея». Лише Чунхян не від­гукується. Приведена до тирана, вона наважується йому суперечити, стверджуючи, що доброчесна жінка не може служити двом чоловікам, хай би якого низького вона була походже­н­ня:

«Чи мають чеснота й вірність щось спільне з су­спільним становищем?»

Le Chant de la fidèle Chunhyang (Пісня вірної Чунхян), пер. з кор. Choi Mikyung та Jean-Noël Juttet, Cadeilhan: Zulma, 1999; пере­вид. Paris; Veules-les-Roses: Zulma, сер. «Z/a», 2025.

За цю зухвалість вона за­знає тортур. Кожен удар батога, що обрушується на неї, стає нагодою для пісні опору, болісної літанії, де вона знову й знову стверджує свою вірність. «Навіть якщо мене вб’ють десять тисяч разів», — волає вона, — «коха­н­ня, що живе в моєму серці, коха­н­ня, що зв’язує шість тисяч су­глобів мого тіла, це коха­ння не зміниться.»

Я не роз­каватиму роз­в’язки, скажу лише, що вона щаслива.

Реванш сердець над суворістю свавілля

Пісня вірної Чунхян охоплює всю соціальну драбину Старого режиму — від найвищого щабля для Мон-рьона до найнижчого для Чунхян. Її успіх пояснюється тим, що вона «наважувалася голосно говорити про коха­ння в цій країні, де молоді серця задихалися під тягарем авторитету» й де шлюб, справа роз­судку, вирішувався холодно, без їхньої участі. Ця інтимна вимога доповнюється політичним викри­т­тям зло­вживань і корупції, що панували серед правителів.

При­знаюся, оповідь подекуди потерпає від різноманітних нашарувань, які вона породила; Bulletin critique du livre en français від­значає в ній «деякі непослідовності, незграбні об­ґрунтува­н­ня, […] наївність і солодкуватість». Проте, подібно до мушлі, що зберігає гомін океану, вона несе під усім цим «шепіт і ніби глухе гуді­н­ня: великий без­межний і багатоголосий голос» народних поетів, що спів­ають навколо⁵Цитуючи Іполіта Тена та його майстерну Philosophie de l’art (Філософію мистецтва).. Їхня трепетна душа, їхні добрі й чисті почу­ття пронесли цей твір крізь віки; вони й сьогодні оживляють його на великому фестивалі в Намвоні, де змагаються найкращі мьончан (майстри спів­у). Лі Мі-джон роз­повід­ає, що деякі з них тренуються з такою запеклістю, «аби надати своєму голосу досконалості виразності, що навіть харкають кров’ю». Їхня жертва аж ніяк не марна — її вітає публіка, що встає й аплодує зі сльозами на очах. І «ці сльози сучасних глядачів такі ж зворушливі, як і біди та воз­з’­єд­на­ння закоханих із вигадки».

Для поглибленого вивчення

Про Пісню вірної Чунхян

Цитати

«국가에 대경사로 태평과를 보이실 제 서책을 품에 품고 장중에 들어가 좌우를 둘러보니 억조창생 허다 선비 일시에 숙배한다. 어악풍류 소리에 앵무새가 춤을 춘다. 대제학 탁출하여 어제를 내리시니 도승지 모셔 내어 홍장 위에 걸어놓으니 글제에 하였으되, “춘당춘색고금동”이라 두렷이 걸었거늘»

열녀 춘향 수절가 на Wikisource 한국어, [онлайн], пере­глянуто 25 вересня 2022.

«Оскільки з нагоди якогось святкува­ння мав від­бутися спеціальний конкурс на державну службу, він вирішив узяти в ньому участь. Коли, тримаючи під пахвою свої китайські книжки, він прибув на територію академії, то побачив усюди величезний натовп простолюду й книжників. Усі низько вклонилися, коли з’явився Його Величність король. Папуги пурхали під звуки вишуканої небесної музики. Його Величність за­просив декана Академії красного письменства за­пропонувати тему, і перший секретар пере­писав її на стрічку, яку ви­ставив на очі учасникам. Потрібно було написати твір на тему: “У павіль­йоні Весни⁶Або радше «ставок Весни» (Chundang, 春塘) і велика еспланада над ним, де в столиці від­бувалися іспити. весняний колір нині такий самий, як і колись”.»

Le Chant de la fidèle Chunhyang (Пісня вірної Чунхян), пер. з кор. Choi Mikyung та Jean-Noël Juttet, Cadeilhan: Zulma, 1999; пере­вид. Paris; Veules-les-Roses: Zulma, сер. «Z/a», 2025.

«Одного дня він нарешті ді­знався, що король Кореї при­значив іспити на післязавтра.»

Printemps parfumé: roman (Весняний аромат: роман), пер. з кор. J.-H. Rosny за участі Hong Chong-u, Paris: E. Dentu, сер. «Petite collection Guillaume», 1892; пере­вид. під на­звою Le Printemps parfumé; suivi du Bois sec refleuri (Весняний аромат; з додатком Сухе дерево знову зацвіло), за ред. Benjamin Joinau (передм. Anthony de Taizé [An Sonjae]), Paris: L’Atelier des Cahiers, сер. «Seonbi», 2017.

«На­став день, коли йому залишилося скласти лише один іспит.»

«L’Amour de I-Toreng et de la jolie Tchun-Hyang: roman» («Коха­ння І-Торена та вродливої Чун-Хян: роман»), непрямий пер. з фр. Anonyme, за пер. J.-H. Rosny, La Revue des revues, т. 14, 1895, с. 60-68, 144-150, 233-238 та 327-332.

Завантаження

Аудіозаписи

• Lecture partielle de Le Chant de la fidèle Chunhyang par Yun Yennie, dans la traduction de Choi Mikyung et Jean-Noël Juttet (Часткове чита­ння Пісні вірної Чунхян у виконанні Юн Єн­ні, в пере­кладі Choi Mikyung та Jean-Noël Juttet). (KBS WORLD Radio).
• Yun Yennie à propos de Le Chant de la fidèle Chunhyang (Юн Єнні про Пісню вірної Чунхян). (KBS WORLD Radio).

Друковані твори

• Extrait de Le Chant de la fidèle Chunhyang dans la traduction par Choi Mikyung et Jean-Noël Juttet (2025) (Уривок із Пісні вірної Чунхян у пере­кладі Choi Mikyung та Jean-Noël Juttet (2025)). (Éditions Zulma).
• Traduction de Le Chant de la fidèle Chunhyang par J.-H. Rosny, avec la collaboration de Hong Chong-u (1892) (Переклад Пісні вірної Чунхян J.-H. Rosny за участі Hong Chong-u (1892)). (Yoto Yotov).
• Traduction de Le Chant de la fidèle Chunhyang par J.-H. Rosny, avec la collaboration de Hong Chong-u (1892), copie (Переклад Пісні вірної Чунхян J.-H. Rosny за участі Hong Chong-u (1892), копія). (Google Livres).
• Traduction de Le Chant de la fidèle Chunhyang par J.-H. Rosny, avec la collaboration de Hong Chong-u (1892), copie 2 (Переклад Пісні вірної Чунхян J.-H. Rosny за участі Hong Chong-u (1892), копія 2). (Google Livres).
• Traduction de Le Chant de la fidèle Chunhyang par J.-H. Rosny, avec la collaboration de Hong Chong-u (éd. électronique) (Переклад Пісні вірної Чунхян J.-H. Rosny за участі Hong Chong-u (електр. вид.)). (Wikisource).
• Traduction de Le Chant de la fidèle Chunhyang par J.-H. Rosny, avec la collaboration de Hong Chong-u (éd. électronique bis) (Переклад Пісні вірної Чунхян J.-H. Rosny за участі Hong Chong-u (електр. вид. 2)). (한국문학 디지털도서관).
• Traduction indirecte de Le Chant de la fidèle Chunhyang par Anonyme, d’après celle de J.-H. Rosny (1895) (Непрямий пере­клад Пісні вірної Чунхян Anonyme, за пер. J.-H. Rosny (1895)). (Google Livres).
• Traduction indirecte de Le Chant de la fidèle Chunhyang par Anonyme, d’après celle de J.-H. Rosny (1895), copie (Непрямий пере­клад Пісні вірної Чунхян Anonyme, за пер. J.-H. Rosny (1895), копія). (Google Livres).
• Traduction indirecte de Le Chant de la fidèle Chunhyang par Anonyme, d’après celle de J.-H. Rosny (1895), copie 2 (Непрямий пере­клад Пісні вірної Чунхян Anonyme, за пер. J.-H. Rosny (1895), копія 2). (Google Livres).

Бібліографія

• Cambon, Pierre, M’Ghari, Younès та Maurus, Patrick, Dictionnaire historique et culturel des Corée(s) (Історичний і культурний словник Кореї/Корей), Paris: Ellipses, 2024.
• Casta-Rosaz, Fabienne, «Amours mythiques: Le Chant de la fidèle Chunhyang» («Міфічні коха­н­ня: Пісня вірної Чунхян»), La Vie, 17 juin 1999. (Éditions Zulma).
• «Le Chant de la fidèle Chunhyang» («Пісня вірної Чунхян»), Bulletin critique du livre en français, № 611-612, août-septembre 1999, notice № 180634. (Éditions Zulma).
• Courant, Maurice, Bibliographie coréenne: tableau littéraire de la Corée, contenant la nomenclature des ouvrages publiés dans ce pays jusqu’en 1890 (Корейська бібліо­графія: літературна панорама Кореї, що містить пере­лік творів, опублікованих у цій країні до 1890 року), т. I, Paris: E. Leroux, сер. «Publications de l’École des langues orientales vivantes. 3^e série», 1894. (Bibliothèque nationale de France (BnF)).
• Kaganski, Serge, «Splendeurs et misères d’une courtisane: Le Chant de la fidèle Chunhyang» («­Блиск і злидні куртизанки: Пісня вірної Чунхян»), Les Inrockuptibles, 21 novembre 2000. (Éditions Zulma).
• Larcher, Jérôme, «Le Chant de la fidèle Chunhyang d’Im Kwon-taek: tragédie musicale» («Пісня вірної Чунхян Ім Квон-тека: музична трагедія»), Cahiers du cinéma, № 551, novembre 2000, с. 83-85.
• Lee, Mee-Jeong, Le Pansori: un art lyrique coréen (Пансорі: корейське ліричне мистецтво), за участі Frédéric Veillon, Paris: Maisonneuve & Larose, 2002.
• Li, Long Tsi, «Littérature coréenne» («Корейська література») в Histoire des littératures. I, Littératures anciennes, orientales et orales (Історія літератур. I, Давні, східні та усні літератури), вид. під ред. Raymond Queneau, Paris: Gallimard, сер. «Encyclopédie de la Pléiade», 1955, с. 1305-1317.
• Rose, Sean James, «Une légende coréenne: Le Chant de la fidèle Chunhyang» («Корейська легенда: Пісня вірної Чунхян»), Lire, juin 1999. (Éditions Zulma).