Золото сикхів: пишність і універсальність Ґрантга

Пере­кладено з французької • українська (ukrainien)

Одне зі священ­них озер Індії — це «озеро без­смертя» (Амріта Сара) в Амрітсарі¹Від­хилені форми:
« Mare d’immortalité » (Калюжа без­смертя).
« Étang de l’immortalité » (Ставок без­смертя).
« Bassin de l’immortalité » (Басейн без­смертя).
« Bassin du breuvage de l’immortalité » (Басейн напою без­смертя).
« Bassin du nectar » (Басейн нектару).
« Lac du nectar » (Озеро нектару).
« Excellente ambroisie » (Чудова амброзія).
Amrita Saras.
Umrita-sara.
Umritsar.
Umritsir.
Umretsir.
Amretsir.
Amritsir.
Umbritsir.
Amritsur.
Umritsur.
Umritzer.
Umbritzir.
Amretseyr., де б’ється серце сикхської віри. Кожен, хто туди прибуває, захоплюється людським потоком, що пахне квітами й ла­даном, і разом із ним опиняється перед дивом: золотим храмом, що височить, наче дорогоцін­ний самоцвіт, посеред вод. Очікуєш бути зачарованим — а буваєш осліпленим. Не­ймовірний натовп мандрівників, прочан і цікавих «усіх рас Індії» товпиться й пере­гукується «гучними діалектами, що б’ють по вухах, наче звуки фанфар», тоді як діти бігцем обходять мармурові набережні. Цей храм при­ймає без роз­різне­ння статі чи віро­сповіда­н­ня. Усередині немає жодного ідола. Єдиний предмет поклоні­н­ня, покладений у великій залі під балдахіном із парчі, — це Ґрантг, спочатку скомпільований Арджаном, п’ятим ґуру, та його вірним писарем Бгаї Ґурдасом. «Вдень і вночі без­перервно, ніби задля здійсне­ння свого роду без­упин­ного поклоні­н­ня, ґрантгі [священ­нослужителі] спів­ають під цими шанованими склепі­н­нями уривки зі священ­ної книги, акомпануючи собі на струн­них інструментах.»

Півтисячоліття розрізненої поезії

Сикхи називають свою священну книгу Аді Ґрантг (Перша Книга) або Шрі Ґуру Ґрантг Сагіб (Шановний Учитель Книга)²Від­хилені форми:
Sri Guru Granth Saheb.
Siri Guru Granth Sahid.
Shri Guru Grant Sahib.
Śrī Guru Grantha Sāhib., але ще частіше — роз­пливчастим ім’ям Ґрантг (Книга)³Від­хилені форми:
Grantha.
Grant.
Grântah.
Grandth., так само як християни називають свою Біблією (Книгами). Однак Ґрантг — це твір цілком унікальний порівняно з канонами інших релігій: захоплива поетична антологія, що містить не лише гімни й пісні своїх ґуру, а й твори попередніх містиків, як-от шейха Фарідуд­діна, ві­домого як Баба Фарід, народженого близько 1175 року. Самі ґуру жили між 1469 і 1708 роками — ось пів­тисячолі­ття роз­різненої індійської поезії, без­перервна рецитація якої (акганд патг) потребує двох днів і двох ночей від ґрантгі, що змінюють один одного без пере­починку. Ось чому на смертному одрі десятий і остан­ній ґуру, Ґобінд Сінґг, замість того щоб при­значити на­ступника, по­становив, що цей збірник від­тепер буде вічним провід­ником душ: «Після моєї смерті ви повинні за будь-яких об­ставин звертатися до Ґрантг Сагіба; саме він буде вашим ґуру; усе, що ви в нього по­просите, він вам покаже».

Спільна кухня братерства

Філософія Ґрантга — це вихова­ння любов’ю і доброзичливістю, кинуте між інду­їстським і мусульманським світами. Від першого вона пере­йняла від­даність (бгакті) без ідолів і без ярма каст. Від другого — монотеїзм і суфійський порив без шаріату. Послуговуючись високою поезією, вона дає уявле­ння про те, яким може бути гідне жи­т­тя, справжнє жи­т­тя; що під­носить її до рангу універсальної релігії. Її молитва не­змінно завершується такими побажа­н­нями для всього людства: «Нехай Твоя воля, о Господи, принесе мир і щастя кожному і всім у цілому світі». Бгаї Ґурдас, уже зга­даний, пояснює:

«Він [сикх] справді живе жи­т­тям жертви, жи­т­тям раба Господа, якого любить. […] У своїй любові він забуває голод і сон. Його руки без­пере­станку зайняті допомогою тим, хто в нужді, і роз­радою тих, хто пригнічений. […] Великодушний, терпимий і спокійний, він живе, щоб служити людству.»

Ladame, Paul-Alexis, « Les Sikhs » (Сикхи), Cahiers d’études cathares (Зошити катарських студій), nº 147, automne 1995, p. 3-38.

Ґуру проповід­ували абсолютну рівність, що знаходить свій найконкретніший вираз у ланґарі. Це слово по­значає їдальню при храмах і спільну трапезу, яка там подається і від­крита для всіх. «Ланґар, за­проваджений першим ґуру, […] Нанаком, був особливо оригінальним і радикальним в Індії, де протягом століть […] існували і досі існують заборони щодо осіб, з якими їдять». Кажуть, що сам імператор Акбар, найтерпиміший із моґольських володарів, під­корився цій без­умовній гостин­ності, сівши в ряди простолюдинів, аби пере­ломити з ними хліб⁴Згідно з малодостовірною традицією, цей епізод справив на монарха таке враже­н­ня, що він подарував ділянку землі, на якій сикхи мали викопати «озеро без­смертя»..

«“Збудуй пліт спо­гля­да­н­ня, на ньому ти пере­правишся без пере­шкод,
І не натрапиш ні на океан, ні на приплив. […]
Той, хто приборкує своє его, по­збувається ”я“ й прикрашається в такий спосіб. […]
Не роз­лучаються більше, якщо справді з’­єд­нуються з Господом.
Тоді блука­ння припиняється, і скрізь помічаєш Господа.”⁵Sri Gourou Granth Sahib (Шрі Ґуру Ґрантг Сагіб), т. III, trad. du pendjabi, du hindi, du persan et de plusieurs dialectes indiens par Jarnail Singh, p. 869.

Дуже символічною мовою ця поема чудово під­сумовує [сикхське] вче­н­ня. Его (гаумай, “я-сам”) людини […] є в’язнем матеріального жи­ття й своїх провин, уособлених океаном і припливом. Через них […] воно не може досягти іншого берега, берега остаточного визволе­ння (нірвану) […]. Людина мусить очистити свою духовну сутність (ману), вивільнити її з оболонки “я-самого” і стати завдяки цьому приємною Богові»

Matringe, Denis, Les Sikhs : histoire et tradition des « Lions du Panjab » (Сикхи: історія і традиція «Левів Панджабу»), Paris : Albin Michel, coll. « Planète Inde » (Планета Індія), 2008.

Земний Єрусалим

Вечір спускається на Панджаб, і золотий храм огортається намистом масляних лампадок, «від­блиски яких у воді змушують його тремтіти мерехті­н­ням скарбів» (Мірча Еліаде). Спо­глядач замислюється тоді, що це місце є набагато більшим, ніж здається. Це баче­ння міста завжди «сяйливого, […] що шляхетно являє по­глядам […] свої тисячі осяйних куполів, на які світло […] падає й від­бивається осліплюючим серпанком» (Ламартін). Це обітниця міста, що примирює людину з ближнім, як і з самою собою, і від якої первісний Єрусалим, як мені здається, щодня все більше від­даляється:

«Для християнина храм Амрітсара, здається, пере­двіщає небесний Єрусалим — місто, про яке Апокаліпсис каже, що його ворота ніколи не будуть зачинені, аби прийняти всі народи⁶Et ambulabunt gentes in lumine ejus, et reges terræ afferent gloriam suam et honorem in illam. Et portæ ejus non claudentur per diem ; nox enim non erit illic (Народи ходитимуть у його світлі, і царі земні принесуть до нього свою славу. Удень і вночі ворота його ніколи не зачиняться; бо ночі там більше не буде). Об. 21, 24-25 (La Bible : traduction officielle liturgique (Біблія: офіційний літургійний пере­клад)). перед престолом Бога й Агнця. Справді, тут є пере­двістя примиреного людства, тим більше зворушливе, коли знаєш болісну історію Панджабу й сикхізму.»

Vagneux, Yann, « Le Temple d’or » (Золотий храм), La Croix (Хрест), 12 janvier 2024.

Для подальшого читання

Навколо Sri Gourou Granth Sahib (Шрі Ґуру Ґрантг Сагіб), т. I

Цитати

«У десять років ти — дитина,
Юність з’являється у двадцять;
А в тридцять пишаєшся своєю красою.
Роз­квітаєш у сорок,
У п’ятдесят ступаєш нетвердо,
А в шістдесят старість наздоганяє людину.
У сімдесят ро­зум слабшає,
У вісімдесят уже не­здатний працювати.
У дев’яносто прикутий до ліжка назавжди,
І сили зовсім покидають.
Нанак, я шукав усюди,
Я зро­зумів, що світ — лише замок із диму.»

Sri Gourou Granth Sahib (Шрі Ґуру Ґрантг Сагіб), т. I, trad. du pendjabi, du hindi, du persan et de plusieurs dialectes indiens par Jarnail Singh, Providenciales : Intellectual Services International, 1996.

Завантаження

Звукозаписи

• Denis Matringe à propos des sikhs (Дені Матренж про сикхів). (France Culture).

Друковані твори

• Traduction de Sri Gourou Granth Sahib, t. I par Jarnail Singh (1996) (Переклад Шрі Ґуру Ґрантг Сагіб, т. I, Джарнайл Сінґг (1996)). (Sikh Book Club).

Навколо Sri Gourou Granth Sahib (Шрі Ґуру Ґрантг Сагіб), т. II

Цитати

«Багаті пишаються своїми багатствами;
Земле­власники пишаються своїми землями;
Цар пишається своєю територією;
Але для від­даного — Його під­тримка є всім.
Якщо хтось спирається на істин­ного, Господа,
Учитель допомагає йому всією Своєю силою, і він не знає поразки.
Коли залишаєш усяку іншу опору й шукаєш притулку Господа,
[…] Господь приходить населити наш дух.»

Sri Gourou Granth Sahib (Шрі Ґуру Ґрантг Сагіб), т. II, trad. du pendjabi, du hindi, du persan et de plusieurs dialectes indiens par Jarnail Singh, Providenciales : Intellectual Services International, 1996.

Завантаження

Звукозаписи

• Denis Matringe à propos des sikhs (Дені Матренж про сикхів). (France Culture).

Друковані твори

• Traduction de Sri Gourou Granth Sahib, t. II par Jarnail Singh (1996) (Переклад Шрі Ґуру Ґрантг Сагіб, т. II, Джарнайл Сінґг (1996)). (Sikh Book Club).

Навколо Sri Gourou Granth Sahib (Шрі Ґуру Ґрантг Сагіб), т. III

Цитати

«Смерть панує у світі; справді, він — як замок із піску.
Цей замок зникає раптово, як папір під дощем.
О мій хиткий ро­зуме, добре поміркуй про істину!
Сід­дги, йоґи, адепти, домогосподарі — зрештою всі йдуть звідси.
Ефемерний, як нічний сон, є світ,
Усе, що бачимо, одного дня зникне,
Тож, о неуку, чого ти чіпляєшся за мираж?
Де твої брати? Де твої друзі? Подивись уважно!
Одні пішли, інші пі­дуть, кожен своєю чергою. […]
Нанак — Твій слуга, о Господи, збережи мою честь!»

Sri Gourou Granth Sahib (Шрі Ґуру Ґрантг Сагіб), т. III, trad. du pendjabi, du hindi, du persan et de plusieurs dialectes indiens par Jarnail Singh, Providenciales : Intellectual Services International, 1996.

Завантаження

Звукозаписи

• Denis Matringe à propos des sikhs (Дені Матренж про сикхів). (France Culture).

Друковані твори

• Traduction de Sri Gourou Granth Sahib, t. III par Jarnail Singh (1996) (Переклад Шрі Ґуру Ґрантг Сагіб, т. III, Джарнайл Сінґг (1996)). (Sikh Book Club).

Навколо Sri Gourou Granth Sahib (Шрі Ґуру Ґрантг Сагіб), т. IV

Цитати

«Голосять і скаржаться; це щоденна рутина,
Згадують своїх (померлих) близьких через те, що ті їм дали.
Але якщо сві­домо від­межуєшся від світу,
Більше не помираєш, більше не народжуєшся і не за­знаєш горя.
Усякий конфлікт породжується сплеті­н­ням Маї [Ілюзії],
Рідкісна та особа, яка спирається на Ім’я [Господа].
Мая з трьома якостями⁷Ідеться про те, що інду­їстська космологія називає тріґуна, або три якості Маї: доброта, пристрасть, темрява. «Ці якості пере­бувають у Богові в стані явищ радше видимих, ніж дійсних, бо [нам] по­вторюють до нестями: “Бог не має якостей”, Він не має ґун [атрибутів], оскільки ніщо Його не обмежує, Він не може бути одним способом радше, ніж іншим, а є будь-яким способом, “абсолютно”» (Альфред Рус­сель). контролює увесь світ,
Хто б не прив’язався до неї, страждає від горя.»

Sri Gourou Granth Sahib (Шрі Ґуру Ґрантг Сагіб), т. IV, trad. du pendjabi, du hindi, du persan et de plusieurs dialectes indiens par Jarnail Singh, Providenciales : Intellectual Services International, 1996.

Завантаження

Звукозаписи

• Denis Matringe à propos des sikhs (Дені Матренж про сикхів). (France Culture).

Друковані твори

• Traduction de Sri Gourou Granth Sahib, t. IV par Jarnail Singh (1996) (Переклад Шрі Ґуру Ґрантг Сагіб, т. IV, Джарнайл Сінґг (1996)). (Sikh Book Club).

Бібліографія

• Basil, Priya, Be my guest : cuisine, hospitalité et générosité (Будь моїм гостем: кухня, гостин­ність і щедрість), trad. de l’anglais par Carole Hanna, Paris : Delcourt, 2020.
• Eliade, Mircea, L’Inde (Індія), trad. du roumain par Alain Paruit, Paris : l’Herne, coll. « Méandres » (Меандри), 1988.
• Harbans Singh et Delahoutre, Michel, Le Sikhisme : anthologie de la poésie religieuse sikhe. Le « Guru Granth » • Bhâî Vîr Singh (Сикхізм: антологія сикхської релігійної поезії. «Ґуру Ґрантг» • Бгаї Вір Сінґг), préf. d’Olivier Lacombe, Louvain-la-Neuve : Centre d’histoire des religions, coll. « Homo religiosus », 1985.
• Ladame, Paul-Alexis, « Les Sikhs » (Сикхи), Cahiers d’études cathares (Зошити катарських студій), nº 147, automne 1995, p. 3-38.
• Matringe, Denis, Les Sikhs : histoire et tradition des « Lions du Panjab » (Сикхи: історія і традиція «Левів Панджабу»), Paris : Albin Michel, coll. « Planète Inde » (Планета Індія), 2008.
• Réville, Albert, « Les Sikhs » (Сикхи), Revue politique et littéraire (Revue bleue) (Політичний і літературний огляд (Синій огляд)), juillet à décembre 1883. (Google Livres).
• Robie, Jean, « Amritsir [Amritsar] et le Temple d’or » (Амрітсір [Амрітсар] і Золотий храм), Bulletin de la Classe des lettres et des sciences morales et politiques et de la Classe des beaux-arts (Бюлетень Класу літератури, моральних і політичних наук та Класу витончених мистецтв), Bruxelles : Académie royale de Belgique, 1900, p. 801-809. (Google Livres).
• Singh Kalsi, Sewa, Le Sikhisme : le sabre à double tranchant et l’unicité de Dieu (Сикхізм: двосічний меч і єд­ність Бога), trad. de l’anglais, adaptation et mise à jour par Alain Sainte-Marie, Arles : Actes Sud, coll. « Le souffle de l’esprit » (Подих духу), 2019.
• Vagneux, Yann, « Le Temple d’or » (Золотий храм), La Croix (Хрест), 12 janvier 2024.