Кім-Ван-К’єу, або в’єтнамська душа розкрита

Пере­кладено з французької

Існують твори, що несуть у собі смаки та прагне­ння цілої нації, «від візника рикші до найвищого мандарина, від вуличної торговки до найвельможнішої пані світу». Вони залишаються вічно молодими і бачать, як змінюються нові поколі­ння шанувальників. Таким є випадок Кім-Ван-К’єу¹Від­хилені форми:
Kim, Ven, Kièou.
Le Conte de Kiêu (Казка про К’єу).
L’Histoire de Kieu (Історія К’єу).
Le Roman de Kiều (Роман про К’єу).
Truyện Kiều (Труєн К’єу).
Histoire de Thuy-Kiêu (Історія Туї-К’єу).
Truyên Thuy-Kiêu (Труєн Туї-К’єу).
L’Histoire de Kim Vân Kiều (Історія Кім Ван К’єу).
Kim Vân Kiều truyện (Кім Ван К’єу труєн).
Nouvelle Histoire de Kim, Vân et Kiều (Нова історія Кім, Ван і К’єу).
Kim Vân Kiều tân-truyện (Кім Ван К’єу тан-труєн).
La Nouvelle Voix des cœurs brisés (Новий голос роз­битих сердець).
Nouveau Chant du destin de malheur (Нова пісня долі нещастя).
Nouveaux Accents de douleurs (Нові акценти болю).
Nouveau Chant d’une destinée malheureuse (Нова пісня нещасливої долі).
Nouveau Chant de souffrance (Нова пісня страж­да­н­ня).
Nouvelle Voix des entrailles déchirées (Новий голос роз­дертих нутрощів).
Nouveaux Accents de la douleur (Нові акценти болю).
Nouvelle Version des entrailles brisées (Нова версія роз­битих нутрощів).
Le Cœur brisé, nouvelle version (Розбите серце, нова версія).
Đoạn-trường tân-thanh (Доан-чионг тан-тхань)., цієї поеми з понад трьох тисяч віршів, що показують в’єтнамську душу в усій її витонченості, чистоті та самозречен­ні:

«Треба затамувати подих, треба ступати обережно, щоб бути спроможним охопити красу тексту [на­стільки] він граційний (dịu dàng), гарний (thuỳ mị), величний (tráng lệ), чудовий (huy hoàng).»

Durand, Maurice (éd.), Mélanges sur Nguyễn Du (Збірник про Нгуєн Зу), Paris: École française d’Extrême-Orient, 1966.

Автор, Нгуєн Зу (1765-1820)²Від­хилені форми:
Nguyên Zou.
Nguyên-Zu.
Hguyen-Du.
Не плутати з:
Nguyễn Dữ (16 столі­т­тя), чий Vaste Recueil de légendes merveilleuses (Обширний збірник чудових легенд) є критикою свого часу під покровом фантастики., залишив репутацію меланхолійної та мовчазної людини, чиє вперте мовча­ння принесло йому цей докір від імператора: «Треба, щоб на радах ви говорили та висловлювали свою думку. Навіщо так замикатися в мовчанні і ніколи не від­повід­ати інакше, як так чи ні?» Мандарин усупереч власній волі, його серце прагнуло лише спокою рідних гір. Він ді­йшов до того, що прокляв сам талант, який, під­нісши його до найвищих посад, від­далив від самого себе, до такої міри, що зробив це фінальною мора­ллю свого шедевра: «Хай ті, хто має талант, не пишаються своїм талантом! Слово “тай” [талант] римується зі словом “таї” [нещастя]». Залишаючись вірним собі, він від­мовився від будь-якого лікува­ння під час хвороби, яка стала для нього фатальною, і, ді­знавшись, що його тіло холоне, зустрів цю новину зітха­н­ням полегше­н­ня. «Добре!» — прошепотів він, і це слово було його остан­нім.

Епопея болю

Поема простежує трагічну долю К’єу, молодої дівчини не­зрівнян­ної краси та таланту. Коли променисте майбутнє здається їй обіцяним поруч з її першим коха­н­ням, Кімом, фатальність стукає у її двері: щоб врятувати батька та брата від не­справедливого звинуваче­н­ня, вона мусить продати себе. Тоді для неї починається п’ятнадцятирічна мандрівка, протягом якої вона буде по черзі служницею, наложницею та повією, тікаючи від одного нещастя, щоб зна­йти лише гірше. Проте, як лотос, що цвіте на багні, посеред самої цієї огиди К’єу зберігає «чистий аромат своєї первісної шляхетності», керована непохитним пере­кона­н­ням:

«[…] якщо важка карма тяжіє над нашою долею, не звинувачуймо небо і не звинувачуймо його в не­справедливості. Корінь добра знаходиться в нас самих.»

Nguyễn, Du, Kim-Vân-Kiêu (Кім-Ван-К’єу), trad. du vietnamien par Xuân Phúc [Paul Schneider] et Xuân Viết [Nghiêm Xuân Việt], Paris: Gallimard/UNESCO, 1961.

Між перекладом і творінням

Саме під час посольства до Китаю Нгуєн Зу від­крив роман, який надихнув його на створе­ння шедевра. З оповіда­н­ня, яке можна було б вважати банальним, він зумів створити «без­смертну поему / Чиї вірші такі солодкі, що залишають на устах, / Коли їх про­співали, смак меду»³Droin, Alfred, «Ly-Than-Thong» dans La Jonque victorieuse (Лі-Тхан-Тхонг у Пере­можній джонці), Paris: E. Fasquelle, 1906.. Ця китайська спорідненість, однак, стала яблуком роз­брату для зростаючої національної гордості. У бурхливі 1920-1930-ті роки вона озброїла критику найне­примирен­ніших націоналістів, речником яких став літератор Нго Дик Ке:

«Thanh tâm tài nhân [джерело Кім-Ван-К’єу] — це лише роман, зневажений у Китаї, і ось тепер В’єтнам під­носить його до рангу канонічної книги, Біблії, це справді великий сором.»

Phạm, Thị Ngoạn, Introduction au Nam-Phong, 1917-1934 (В­ступ до Нам-Фонг, 1917-1934), Saïgon: Société des études indochinoises, 1973.

На­справді, поза його запозиченими чи не­при­стойними уривками, Кім-Ван-К’єу є перед­усім від­лу­н­ням не­справедливостей, яких за­знав в’єтнамський народ. «Пісні селян на­вчили мене мови джуту та шовковиці / Плачі та ри­да­ння в селах нагадують про війни та жалобу», пише Нгуєн Зу в іншій поемі⁴Йдеться про поему «Jour de Pure Clarté» («Thanh minh ngẫu hứng») («День чистої ясності»). Свято чистої ясності — це свято, коли родини вшановують предків, йдучи селом прибирати їхні могили.. Протягом усієї епопеї з’являється ця вібруюча, часто роз­ривна чутливість поета, чиє серце б’ється в унісон із страж­да­н­ням, що глухо вирувало в скромних масах, як свідчить цей уривок:

«Очерет притискав свої рівні верхівки до хрипкого подиху холодного вітру. Вся сумність осін­нього неба здавалася при­значеною одній істоті [К’єу]. Уздовж нічних етапів, коли світло падало з запаморочливого небо­схилу і далечінь губилася в океані туману, місяць, який вона бачила, соромив її за клятви перед ріками та горами.»

Nguyễn, Du, Kim-Vân-Kiêu (Кім-Ван-К’єу), trad. du vietnamien par Xuân Phúc [Paul Schneider] et Xuân Viết [Nghiêm Xuân Việt], Paris: Gallimard/UNESCO, 1961.

Дзеркало для народу

Успіх Кім-Ван-К’єу був таким, що він ви­йшов за межі літератури, щоб стати дзеркалом, у якому кожен в’єтнамець упі­знає себе. Народна пісня таким чином звела його чита­ння в справжнє мистецтво жи­т­тя, невід­дільне від задоволень мудреця: «Щоб бути чоловіком, треба вміти грати в “то том”⁵В’єтнамська карткова гра для п’яти гравців. Дуже популярна у вищому су­спільстві, вона вважається такою, що вимагає багато пам’яті та проникливості., пити юньнанський чай і декламувати К’єу» (Làm trai biết đánh tổ tôm, uống trà Mạn hảo, ngâm nôm Thúy Kiều). Забобон навіть заволодів ним, пере­творивши книгу на оракула: у моменти не­впевненості нерідко її від­кривають навма­н­ня, щоб шукати у віршах, що з’являються, від­повідь долі. Так, від кабінету вченого до найскромнішої оселі поема зуміла стати незамін­ною. Літератору Фам Куїню належить формула, що залишилася знаменитою, яка резюмує це почу­т­тя:

«Чого нам боятися, про що маємо турбуватися? К’єу залишається, наша мова залишиться; наша мова залишається, наша країна існує.»

Thái, Bình, «De quelques aspects philosophiques et religieux du chef-d’œuvre de la littérature vietnamienne: le Kim-Vân-Kiêu de Nguyễn Du» (Про деякі філософські та релігійні аспекти шедевра в’єтнамської літератури: Кім-Ван-К’єу Нгуєн Зу), Message d’Extrême-Orient, n° 1, 1971, p. 25-38; n° 2, 1971, p. 85-97.

Для подальшого читання

Навколо Кім-Ван-К’єу

Цитати

«Trăm năm trong cõi người ta,
Chữ tài chữ mệnh khéo là ghét nhau.
Trải qua một cuộc bể dâu,
Những điều trông thấy mà đau đớn lòng.
Lạ gì bỉ sắc tư phong,
Trời xanh quen thói má hồng đánh ghen.»

Truyện Kiều sur Wikisource tiếng Việt, [en ligne], consulté le 4 septembre 2025.

«За сто років, у цих межах людської кар’єри, як талант і доля люблять протистояти одне одному! Через стільки потрясінь — моря, що стали полями шовковиці —, скільки видовищ, що болісно вражають серце! Так, такий закон: жоден дар не повинен бути дорого оплачений, і блакитне небо заздрісне має звичку пере­слідувати долю рожевих щік.»

Nguyễn, Du, Kim-Vân-Kiêu (Кім-Ван-К’єу), trad. du vietnamien par Xuân Phúc [Paul Schneider] et Xuân Viết [Nghiêm Xuân Việt], Paris: Gallimard/UNESCO, 1961.

«Сто років, у цих межах людського жи­т­тя, геній і доля борються без милосердя. Поля шовковиці над морем, скільки видовищ, що болісно вражають серце! Так, кожен дар повинен бути дорого оплачений; блакитне небо заздрісне має звичку пере­слідувати красунь з рожевими щоками.»

Nguyễn, Du, Kim-Vân-Kiềù: roman-poème (Кім-Ван-К’єу: роман-поема), trad. du vietnamien par Xuân Phúc [Paul Schneider], Bruxelles: Thanh-Long, 1986.

«Сто років, у цій межі нашого людського жи­т­тя,
Те, що по­значають словом “талант”, і те, що по­значають словом “доля”, на­скільки ці дві речі виявляються вправними в тому, щоб ненавидіти одне одного, виключати одне одного;
Про­йшовши період, який поети називають часом, за який моря пере­творюються на поля шовковиці і, навпаки, поля шовковиці на моря,
Речі, які я бачив, змусили мене страждати (заболіли моє серце).
Що дивного в цьому законі компенсацій, який хоче, щоб до­статок проявлявся десь лише як протилежність не­стачі, що проявляється в іншому місці?
Блакитне небо звикло вести з рожевими щоками битву ревнощів.»

Nguyễn, Du, Kim-Vân-Kiêu (Кім-Ван-К’єу), trad. du vietnamien par Nguyễn Văn Vénh, Hanoï: Éditions Alexandre-de-Rhodes, 1942-1943.

«Завжди серед людей,
Талант і краса — дивна річ! — були ворогами.
Я про­йшов у житті про­стір одного поколі­н­ня,
І все, що я там бачив, змусило мене страждати в моєму серці!
Якою дивною таємницею до одних скупе, до інших щедре,
Небо має звичку заздрити красивим дівчатам?»

Nguyễn, Du, Kim Vân Kiều tân truyện (Кім Ван К’єу тан труєн), trad. du vietnamien par Abel des Michels, Paris: E. Leroux, 1884-1885.

«Сто років, час одного людського жи­т­тя, поле битви
Де без милосердя доля і талант борються
Океан гуркоче там, де зеленіли шовковиці
З цього світу видовище стискає вам серце
Навіщо дивуватися? Ніщо не дається без протидії
Блакитне небо часто пере­слідує красунь з рожевими щоками»

Nguyễn, Du, Kiều: Les Amours malheureuses d’une jeune vietnamienne au 18^e siècle (К’єу: Нещасливе коха­ння молодої в’єтнамки у 18 століт­ті), trad. du vietnamien par Nguyễn Khắc Viện, Hanoï: Éditions en langues étrangères, 1965; rééd. Paris; Montréal: L’Harmattan, 1999.

«Сто років — максимум людського існува­н­ня! —
Минають рідко без того, щоб з наполегливістю
І ніби доля заздрила їхньому щастю,
На талановитих людей не звалювалося нещастя.
За­знаючи суворого закону метаморфози,
Бачимо, як народжується й помирає так швидко стільки речей!
Дуже мало часу до­статньо, щоб фатально
Від­булися тут дивні зміни,
Щоб із зелених шовковиць море взяло місце
Тоді як перед ними, деінде, вона стирається!
Отже, за такий короткий час те, що спо­стерігач
Може добре бачити, може лише заболіти його серце:
Скільки разів я від­значав цей такий жорстокий закон
Компенсації, в силу якого
Будь-яка істота в одній точці має велику цін­ність
Лише за умови, що їй бракує в іншому місці!
Неминуче вона повинна через нещастя
Викупити рідкісну чесноту або не­звичайну грацію!
Блакитне небо щодня проявляє свій гнів,
Ніби їхній блиск зробив його заздрісним
На молодих красунь, чиє рожеве обличчя
Своїми принадами, здається, кидає йому якусь тінь!»

Nguyễn, Du, Kim-Van-Kiéou: Le Célèbre Poème annamite (Кім-Ван-К’єу: Знаменита ан­намська поема), trad. du vietnamien par René Crayssac, Hanoï: Le-Van-Tan, 1926.

«Сто років, ледве, обмежують наше існува­н­ня, і все ж, яка гірка боротьба наших чеснот і долі! Час тікає, шовковиці вкривають заво­йоване море… Але скільки видовищ, щоб роз­бити наші серця! Дивний закон! Нічого одному, все іншому, і твоя ненависть, блакитне небо, що пере­слідує рожеві щоки!»

Nguyễn, Du, Kim Vân Kiêu (Кім Ван К’єу), trad. du vietnamien par Marcel Robbe, Hanoï: Éditions Alexandre-de-Rhodes, 1944.

«Сто років у людському існуван­ні,
На­скільки талант і доля ненавидять одне одного!
Через чергува­ння морів і полів шовковиці,
Видовище світу ранить серце!
Нехай не дивуються закону компенсації
Який встановлює небо, ревниве до жіночої краси!»

Lê, Thành Khôi, Histoire et Anthologie de la littérature vietnamienne des origines à nos jours (Історія та антологія в’єтнамської літератури від витоків до наших днів), Paris: Les Indes savantes, 2008.

«У ста роках людського жи­т­тя,
Як талант і доля присвячують одне одному ненависть.
Через без­перервні потрясі­н­ня,
Події змушують мене болісно страждати.
За­звичай, як між до­статком і не­стачею,
До рожевих щік блакитне небо проявляє лише ревнощі.»

Nguyễn, Du, Kim Vân Kiều en écriture nôm (Кім Ван К’єу письмом ном), trad. du vietnamien par Đông Phong [Nguyễn Tấn Hưng] sur Terre lointaine, [en ligne], consulté le 4 septembre 2025.

Завантаження

Друковані твори

• Traduction de Kim-Vân-Kiêu par Marcel Robbe (1944). (Переклад Кім-Ван-К’єу Марселя Роббе (1944)). (Yoto Yotov).
• Traduction de Kim-Vân-Kiêu par René Crayssac (1926). (Переклад Кім-Ван-К’єу Рене Крейсака (1926)). (Amicale des anciens élèves du lycée Chasseloup-Laubat / Jean-Jacques-Rousseau (AEJJR)).
• Traduction de Kim-Vân-Kiêu par René Crayssac (1926), copie. (Переклад Кім-Ван-К’єу Рене Крейсака (1926), копія). (Bibliothèque nationale de France (BnF)).
• Traduction de Kim-Vân-Kiêu par René Crayssac (1926), copie 2. (Переклад Кім-Ван-К’єу Рене Крейсака (1926), копія 2). (Bibliothèque nationale du Vietnam).
• Traduction de Kim-Vân-Kiêu par René Crayssac (1926), copie 3. (Переклад Кім-Ван-К’єу Рене Крейсака (1926), копія 3). (Yoto Yotov).
• Traduction partielle de Kim-Vân-Kiêu par Thu Giang [Léon Massé] (1915). (Частковий пере­клад Кім-Ван-К’єу Ту Жіанга [Леон Мас­се] (1915)). (Humazur, bibliothèque numérique d’Université Côte d’Azur).
• Traduction partielle de Kim-Vân-Kiêu par Thu Giang [Léon Massé] (1926). (Частковий пере­клад Кім-Ван-К’єу Ту Жіанга [Леон Мас­се] (1926)). (Thú Chơi Sách).
• Édition de Kim-Vân-Kiêu par Edmond Nordemann (1897). (Ви­да­ння Кім-Ван-К’єу Едмона Нордемана (1897)). (Google Livres).
• Édition et traduction de Kim-Vân-Kiêu par Abel des Michels (1884-1885), t. I. (Ви­да­ння та пере­клад Кім-Ван-К’єу Абеля де Мішеля (1884-1885), т. I). (Google Livres).
• Édition et traduction de Kim-Vân-Kiêu par Abel des Michels (1884-1885), t. I, copie. (Ви­да­ння та пере­клад Кім-Ван-К’єу Абеля де Мішеля (1884-1885), т. I, копія). (Google Livres).
• Édition et traduction de Kim-Vân-Kiêu par Abel des Michels (1884-1885), t. I, copie 2. (Ви­да­ння та пере­клад Кім-Ван-К’єу Абеля де Мішеля (1884-1885), т. I, копія 2). (Google Livres).
• Édition et traduction de Kim-Vân-Kiêu par Abel des Michels (1884-1885), t. I, copie 3. (Ви­да­ння та пере­клад Кім-Ван-К’єу Абеля де Мішеля (1884-1885), т. I, копія 3). (Google Livres).
• Édition et traduction de Kim-Vân-Kiêu par Abel des Michels (1884-1885), t. I, copie 4. (Ви­да­ння та пере­клад Кім-Ван-К’єу Абеля де Мішеля (1884-1885), т. I, копія 4). (Bibliothèque nationale de France (BnF)).
• Édition et traduction de Kim-Vân-Kiêu par Abel des Michels (1884-1885), t. II, 1^re partie. (Ви­да­ння та пере­клад Кім-Ван-К’єу Абеля де Мішеля (1884-1885), т. II, 1-а частина). (Google Livres).
• Édition et traduction de Kim-Vân-Kiêu par Abel des Michels (1884-1885), t. II, 1^re partie, copie. (Ви­да­ння та пере­клад Кім-Ван-К’єу Абеля де Мішеля (1884-1885), т. II, 1-а частина, копія). (Bibliothèque nationale du Vietnam).
• Édition et traduction de Kim-Vân-Kiêu par Abel des Michels (1884-1885), t. II, 1^re partie, copie 2. (Ви­да­ння та пере­клад Кім-Ван-К’єу Абеля де Мішеля (1884-1885), т. II, 1-а частина, копія 2). (Google Livres).
• Édition et traduction de Kim-Vân-Kiêu par Abel des Michels (1884-1885), t. II, 1^re partie, copie 3. (Ви­да­ння та пере­клад Кім-Ван-К’єу Абеля де Мішеля (1884-1885), т. II, 1-а частина, копія 3). (Google Livres).
• Édition et traduction de Kim-Vân-Kiêu par Abel des Michels (1884-1885), t. II, 1^re partie, copie 4. (Ви­да­ння та пере­клад Кім-Ван-К’єу Абеля де Мішеля (1884-1885), т. II, 1-а частина, копія 4). (Bibliothèque nationale de France (BnF)).
• Édition et traduction de Kim-Vân-Kiêu par Abel des Michels (1884-1885), t. II, 2^e partie. (Ви­да­ння та пере­клад Кім-Ван-К’єу Абеля де Мішеля (1884-1885), т. II, 2-а частина). (Google Livres).
• Édition et traduction de Kim-Vân-Kiêu par Abel des Michels (1884-1885), t. II, 2^e partie, copie. (Ви­да­ння та пере­клад Кім-Ван-К’єу Абеля де Мішеля (1884-1885), т. II, 2-а частина, копія). (Google Livres).
• Édition et traduction de Kim-Vân-Kiêu par Abel des Michels (1884-1885), t. II, 2^e partie, copie 2. (Ви­да­ння та пере­клад Кім-Ван-К’єу Абеля де Мішеля (1884-1885), т. II, 2-а частина, копія 2). (Bibliothèque nationale du Vietnam).
• Édition et traduction de Kim-Vân-Kiêu par Abel des Michels (1884-1885), t. II, 2^e partie, copie 3. (Ви­да­ння та пере­клад Кім-Ван-К’єу Абеля де Мішеля (1884-1885), т. II, 2-а частина, копія 3). (Google Livres).
• Édition et traduction de Kim-Vân-Kiêu par Abel des Michels (1884-1885), t. II, 2^e partie, copie 4. (Ви­да­ння та пере­клад Кім-Ван-К’єу Абеля де Мішеля (1884-1885), т. II, 2-а частина, копія 4). (Bibliothèque nationale de France (BnF)).
• Édition et traduction de Kim-Vân-Kiêu par Nguyễn Văn Vénh (1942-1943). (Ви­да­ння та пере­клад Кім-Ван-К’єу Нгуєн Ван Веня (1942-1943)). (Amicale des anciens élèves du lycée Chasseloup-Laubat / Jean-Jacques-Rousseau (AEJJR)).
• Édition et traduction de Kim-Vân-Kiêu par Nguyễn Văn Vénh (1942-1943), t. I. (Ви­да­ння та пере­клад Кім-Ван-К’єу Нгуєн Ван Веня (1942-1943), т. I). (Yoto Yotov).
• Édition et traduction de Kim-Vân-Kiêu par Nguyễn Văn Vénh (1942-1943), t. II. (Ви­да­ння та пере­клад Кім-Ван-К’єу Нгуєн Ван Веня (1942-1943), т. II). (Yoto Yotov).
• Édition et traduction partielles de Kim-Vân-Kiêu par Đông Phong [Nguyễn Tấn Hưng] (2011-2012). (Часткове ви­да­ння та пере­клад Кім-Ван-К’єу Донг Фонга [Нгуєн Тан Хунга] (2011-2012)). (Terre lointaine).
• Édition partielle de Kim-Vân-Kiêu par Georges Cordier (1932). (Часткове ви­да­ння Кім-Ван-К’єу Жоржа Кордьє (1932)). (Bibliothèque nationale du Vietnam).

Бібліографія

• Baruch, Jacques, «Le Kim-Vân-Kiêu, poème national vietnamien de Nguyên-Du» (Кім-Ван-К’єу, національна в’єтнамська поема Нгуєн-Зу), Revue du Sud-Est asiatique, 1963, p. 185-213.
• Diệp, Văn Kỳ, «Kim-Van-Kieu: un grand poème annamite» (Кім-Ван-К’єу: велика ан­намська поема), Revue des arts asiatiques, 1925, p. 55-64. (Revue Arts asiatiques).
• Durand, Maurice (éd.), Mélanges sur Nguyễn Du (Збірник про Нгуєн Зу), Paris: École française d’Extrême-Orient, 1966.
• Phạm, Thị Ngoạn, Introduction au Nam-Phong, 1917-1934 (В­ступ до Нам-Фонг, 1917-1934), Saïgon: Société des études indochinoises, 1973.
• Thái, Bình, «De quelques aspects philosophiques et religieux du chef-d’œuvre de la littérature vietnamienne: le Kim-Vân-Kiêu de Nguyễn Du» (Про деякі філософські та релігійні аспекти шедевра в’єтнамської літератури: Кім-Ван-К’єу Нгуєн Зу), Message d’Extrême-Orient, n° 1, 1971, p. 25-38; n° 2, 1971, p. 85-97.
• Trần, Cửu Chấn, «Le sentiment de la nature dans le Kim-Vân-Kiêu» (Почу­ття природи в Кім-Ван-К’єу), Message d’Extrême-Orient, n° 13, 1974-1975, p. 945-960.
• Trần, Cửu Chấn, Étude critique du Kim-Vân-Kiêu (Критичне дослідже­ння Кім-Ван-К’єу), Saïgon: Imprimerie de l’Union, 1948. (Bibliothèque nationale du Vietnam).