Бесіди Конфуція, державець без корони

Пере­кладено з французької • українська (ukrainien)

«Без цього основоположного ключа [Бесіди] неможливо отримати до­ступ до китайської цивілізації. А той, хто не знатиме цієї цивілізації, ніколи не зможе осягнути людський досвід інакше, як лише частково.»

Confucius. Les Entretiens de Confucius (Бесіди Конфуція), trad. du chinois par Pierre Ryckmans, préf. de René Étiemble. Paris : Gallimard, coll. « Connaissance de l’Orient », 1987.

Історія думки знає мало прикладів впливу на­стільки широкого й на­стільки тривалого, як вплив Високошанованого Вчителя Куна, або ж Кунфуцзи¹Від­кинуті форми:
Cong fou tsëe.
Krong-fou-tsé.
K’ong-fou-tseu.
Kong-fou-tze.
Khoung-fu-tzée.
Khoung-fou-dze.
Cung-fou-tsée.
Khung-fu-dsü.
Kung-fu-tsu.
Kung fu-tzu.
Cun-fu zu.
Cum-fu-çu.. Якщо судити про його велич за глибиною сліду, який він залишив на всіх народах Східної Азії, його, без­перечно, можна на­звати «найвидатнішим вихователем […], якого будь-коли породжували віки». Саме в його Бесідах (Лунь юй)²Від­кинуті форми:
Analectes (Аналекти).
Dialogues (Діалоги).
Les Annales (Аннали).
Les Propos (Промови).
Les Entretiens philosophiques (Філософські бесіди).
Les Discussions philosophiques (Філософські дис­кусії).
Le Livre des entretiens ou des discours moraux (Книга бесід або моральних промов).
Discours et paroles (Промови та слова).
Aphorismes (Афоризми).
Conversations avec ses disciples (Роз­мови з учнями).
Liber sententiarum (Книга сентенцій).
Ratiocinantium sermones (Бесіди раціоналістів).
Dissertæ sententiæ.
Lén-yù.
Luen yu.
Louen yu.
Loung yu.
Lien-yu.
Liun iu.
Liun-ju.
Loun-yu.
Loun iu.
Lún-iù.
Не сплутати з:
Les Entretiens familiers de Confucius (Сімейні бесіди Конфуція) (Kongzi jiayu), які становлять свого роду неортодоксальний додаток до збірки Бесід. сяє його палка любов до людства та під­несена мораль, почерпнута з джерел здорового глузду; саме там виявляється його по­стійне прагне­ння повернути людській природі первісний блиск, отриманий від Неба, але за­тьмарений мороком неуцтва. Тож не дивно, що отці-єзуїти, які від­крили його Європі та змусили захоплюватися ним під латинізованим іменем Конфуцій, пере­йнялися до нього захопле­н­ням, рівним захопленню китайців. Вони побачили в його Бесідах перлини Китаю або щось іще цін­нішого, бо ж pretiosior est cunctis opibus [sapientia] (мудрість дорожча за всі скарби)³Пр 3,15 (переклад La Bible : traduction officielle liturgique (Біблія: офіційний літургійний пере­клад)).. І вони ді­йшли висновку, що «ці на­станови добрі не лише для людей Китаю, але […] мало зна­йдеться французів, які не вважали б […] себе вельми щасливими, якби могли впровадити їх у жи­ття». Сам Вольтер, під­корений, повісив у своєму кабінеті порт­рет китайського мудреця, під яким помістив ці чотири рядки:

«Єдиного спасен­ного ро­зуму речник,
Не сліплячи світ, освітлюючи уми,
Він говорив лиш як мудрець, ніколи як пророк;
Однак йому повірили, і навіть у його краю.»

Voltaire. « De la Chine » (« Про Китай »). Œuvres complètes de Voltaire (Повне зі­бра­ння творів Вольтера), vol. 40, Questions sur l’Encyclopédie, par des amateurs (Пита­ння щодо Енциклопедії від аматорів), IV, César-Égalité (Цезар-Рівність). Oxford : Voltaire Foundation, 2009.

Очевидність здорового розуму

Роз­глядувана з по­двійного боку — морального й політичного, — доктрина Конфуція порівнянна з тією, яку при­близно в ту саму епоху викладав Сократ. «Друзі ро­зуму, вороги екзальтації» (Вольтер), Конфуцій і Сократ зодягли давню мудрість у ту лагідність, ту очевидність, той спокій, які здатні зворушити навіть найгрубіші уми. Можливо, ніколи людський дух не був пред­ставлений гідніше, ніж цими двома людьми. Пере­вершуючи інших філософією, вони не менше пере­вершували їх судже­н­ням. Тож вони завжди знали, до якої межі слід іти і де треба зупинитися. А якщо й від­хилялися від прямого шляху, здоровий глузд повертав їх на нього, у чому вони мають значну пере­вагу над багатьма філософами нашого часу, чиї міркува­ння на­стільки заплутані, на­стільки хибні, чиї хитросплеті­ння на­стільки жахливі, що вони ледве здатні зро­зуміти самих себе. «Учитель сказав: “Нікому не спаде на думку виходити інакше, ніж через двері. То чому ж люди прагнуть іти поза Шляхом?”» (VI.17)

Тож можна лише пожалкувати про думку Гегеля, який, не зна­йшовши в Бесідах жодного з тих блукань, що їх він називав філософією, виніс жорстокий вирок одним словом: «для репутації Конфуція було б краще, якби його твір не пере­кладали»⁴Hegel, Georg Wilhelm Friedrich. Leçons sur l’histoire de la philosophie (Лекції з історії філософії), trad. de l’allemand par Jean Gibelin. Paris : Gallimard, 1954.. Ця суто германська зневага тим паче дивна, що Німеч­чина має у Роз­мовах з Ґете книгу над­звичайно близьку як своєю погідною красою, так і живою присутністю Вчителя. Хай ні­хто не помиляється! Вважати Конфуція негідним пере­кладу означає від­кидати сам ро­зум — «ту внутрішню істину, що є в душі всіх людей, і яку наш філософ невпинно радився, [щоб] спрямовувати всі свої слова» (Жан де Лабрюн).

Шлях мудреця

Як і багато інших «вихователів» людського роду, як Будда в Індії, як Заратустра в Персії, Конфуцій не був письмен­ником, а Вчителем, який доручив своїм учням турботу про пере­писува­ння його на­станов. Зрештою, чужий пишним промовам і недоречному красномовству, він від­давав пере­вагу зосередженій по­ставі, «подібній до пози музиканта, схиленого над своїм інструментом, щоб видобути з нього най­прекрасніші мелодії»⁵За світлим образом Антуана-Жозефа Ас­сафа.. Іноді він навіть зітхав: «Я хотів би більше не говорити». До учнів, яких хвилювало його мовча­н­ня, він від­повідав з майже космічною велич­чю: «Хіба Небо говорить? Однак чотири пори року слідують своєму ходу, однак сто створінь народжуються. Хіба Небо говорить?» (XVII.19)

Він смиренно заявляв усім, хто хотів його слухати: «Я пере­даю, я не вигадую нічого […] і я люблю Старовину» (VII.1). Цю роль пере­давача обрядів (лі), зна­ння (чжи), почу­ття людяності (жень) він виконував із від­даністю, з гідністю; не оминаючи глибоких занепадів духу, усві­домлюючи, на­скільки «його місія важка, а його дорога довга» (VIII.7). Однак він під­бадьорював себе думкою, що виконує справжній небесний мандат: «Цар Вень помер. Хіба тепер не я наділений довіреним скарбом цивілізації? Якби Небо присягнулося згубити її, навіщо було б довіряти її смертному, як я? А якщо Небо вирішило зберегти цей скарб, чого мені боятися людей із Куана?» (IX.5)

Імперія чесноти

Часте слово в Бесідах — це слово «шляхетна людина» (цзюньцзи), яке первісно означало шляхтича знатного роду й сім’ї, але якому Конфуцій надає нового змісту, замінюючи аристократію крові на аристократію серця. Людина якості ви­значається вже не народже­н­ням, яке вона отримує з рук випадку, а моральним під­несе­н­ням і чутливістю, яку вона здобуває завдяки на­вчанню⁶Як нагадує Сіріль Жаварі, Франція чекатиме двадцять три столі­ття після Конфуція, щоб побачити, як Фігаро, камердинер графа, заявить про почу­ття рівності та помсти проти привілеїв свого пана: «Пане графе […]. Через те, що ви великий вельможа, ви вважаєте себе великим генієм!… Шляхетство, статок, чин, посади — все це робить таким гордим! Що ви зробили, щоб мати стільки благ? Ви за­вдали собі клопоту народитися — і нічого більше. А загалом, доволі звичайна людина! Тоді як я» тощо.. Подібний до «Полярної зірки» (II.1), непорушної й центральної, він не турбується про те, що його не помічають; він радше прагне зробити щось варте уваги: «Учитель сказав: “Не біда, що люди не знають тебе, але біда — не знати їх”» (I.16). Де зна­йти максиму прекраснішу, байдужість більшу до слави й успіхів? Зрештою, яке має значе­н­ня, що Конфуцій лишався впродовж усього свого жи­ття державцем без корони? Він збудував Імперію, чиї невидимі кордони сягають кордонів людства.

Для подальшого читання

Навколо Бесід Конфуція

Цитати

«子曰：「不知命，無以爲君子也；不知禮，無以立也；不知言，無以知人也。」»

論語 (Лунь юй) sur Wikisource 中文, [en ligne], consulté le 15 avril 2026.

«Конфуцій каже: “Той, хто не знає долі, не може жити як шляхетна людина. Той, хто не знає обрядів, не знає, як себе тримати. Той, хто не знає значе­ння слів, не може знати людей”.»

Confucius. Les Entretiens de Confucius (Бесіди Конфуція), trad. du chinois par Pierre Ryckmans, préf. de René Étiemble. Paris : Gallimard, coll. « Connaissance de l’Orient », 1987.

«Учитель сказав: “Хто не знає своєї долі, той не може бути людиною добра; хто не знає обрядів, той не може утримати свого становища; хто не знає значе­ння слів, той не може судити про людей”.»

Confucius. Les Entretiens de Confucius et de ses disciples (Бесіди Конфуція та його учнів), trad. du chinois par Jean Levi. Paris : A. Michel, coll. « Spiritualités vivantes », 2016 ; rééd. sous le titre Entretiens (Бесіди), Paris : Les Belles Lettres, 2019.

«Учитель сказав: “Хто не ви­знає небесного велі­н­ня, той не може бути людиною добра. Хто не володіє обрядами, той не може утвердити себе. Хто не знає вартості слів, той не може знати людей”.»

Confucius. Les Entretiens (Бесіди), trad. du chinois par Anne Cheng. Paris : Éditions du Seuil, coll. « Points. Sagesses », 1981.

«Конфуцій каже: “Без зна­ння при­значе­ння не можна стати людиною якості. Без зна­ння чемності не можна її дотриматися. Без зна­ння значе­ння слів не можна було б зро­зуміти людей”.»

Confucius. Les Entretiens de Confucius et de ses disciples (Бесіди Конфуція та його учнів), trad. du chinois par André Lévy. Paris : Flammarion, coll. « GF », 1994.

«Конфуцій каже: “Якщо не знаєш долі, ніщо не до­зволяє бути людиною добра. Якщо не знаєш обрядів, ніщо не до­зволяє утвердитися в су­спільстві. Якщо не знаєш значе­ння слів, ніщо не до­зволяє пі­знавати людей!”»

Philosophes confucianistes (Філософи-конфуціанці), trad. du chinois par Charles Le Blanc et Rémi Mathieu. Paris : Gallimard, coll. « Bibliothèque de la Pléiade », 2009.

«Філософ каже: “Якщо не вважаєш себе обтяженим викона­н­ням місії, мандата, не можна вважатися вищою людиною.

Якщо не знаєш обрядів чи законів, що регулюють су­спільні від­носини, не маєш на чому утвердити свою поведінку.

Якщо не знаєш ціни слів людей, не знаєш їх самих”.»

Confucius et Mencius. Les Quatre Livres de philosophie morale et politique de la Chine (Чотири книги моральної та політичної філософії Китаю), trad. du chinois par Guillaume Pauthier. Paris : Charpentier, 1841.

«Учитель: “Хто не знає велі­н­ня, той не може стати шляхетною людиною. Хто не знає обрядів, той не може себе тримати. Хто не знає слів, той не може знати людей”.»

Confucius. Le Livre de la sagesse de Confucius (Книга мудрості Конфуція), trad. du chinois par Eulalie Steens. Monaco ; Paris : Éditions du Rocher, coll. « Les Grands Textes spirituels », 1996.

«Учитель сказав: “Той, хто не знає волі Неба (природного закону), ніколи не буде мудрецем. Той, хто не знає правил і звичаїв, не буде сталим у своїй поведінці. Той, хто не вміє роз­різняти істинне від неправдивого в роз­мовах людей, не може пі­знати людей”.»

Confucius et Mencius. Les Quatre Livres (Чотири книги), trad. du chinois en français et en latin par Séraphin Couvreur. Hejian : Imprimerie de la mission catholique, 1895.

«Magister ait : “Qui non cognoscit Cæli mandata, non habet quo fiat sapiens vir. Qui non novit ritus, non habet quo consistat, id est, non habet certam legem qua constanter se dirigat. Qui nescit discernere (examinare et æstimare) hominum dicta, non habet quo noscat homines”.»

Confucius et Mencius. Les Quatre Livres (Чотири книги), trad. du chinois en français et en latin par Séraphin Couvreur. Hejian : Imprimerie de la mission catholique, 1895.

«Учитель сказав: “Той, хто не знає небесного велі­н­ня, не може бути шанованою людиною. Той, хто не знає правил і звичаїв, не може зміцнитися. Той, хто не знає значе­ння висловів, не може знати людей”.»

Confucius. Entretiens du Maître avec ses disciples (Бесіди Учителя зі своїми учнями), trad. du chinois par Séraphin Couvreur, rév. de la trad. et postf. de Muriel Baryosher-Chemouny. Paris : Éd. Mille et une nuits, coll. « Mille et une nuits », 1997 ; rééd. sous le titre Paroles de Confucius, Entretiens (Слова Конфуція, Бесіди), Paris : Hugo poche, coll. « Hugo poche : sagesses », 2023.

«Confucii effatum : “Nec sapientiam apprehendere, qui Cæli legem ; nec in virtute stare, qui rituum honestatem ; nec homines potest dignoscere, qui verborum artem ignorat”.»

Confucius et Mencius. Sinensis imperii libri classici sex (Шість класичних книг Китайської імперії), trad. du chinois en latin par François Noël. Prague : per J. J. Kamenicky, 1711.

«Конфуцій казав: “Не можна досягти мудрості, якщо не знаєш закону неба, ні утвердитися в чесноті, якщо не знаєш обрядів чесності, ні роз­різняти людей, якщо не знаєш мистецтва говорити”.»

Confucius et Mencius. Les Livres classiques de l’Empire de la Chine (Класичні книги Китайської імперії), trad. indirecte du latin par François-André-Adrien Pluquet, d’après celle de François Noël. Paris : de Bure ; Barrois aîné et Barrois jeune, 1784.

«Confucius aiebat : “Qui non s[c]it, adeoque nec credit dari Cœli mandatum et Providentiam, id est, qui non intelligit et credit prospera et adversa, vitam et mortem, etc. a Cœli nutu consilioque pendere (vel, ut exponunt alii, qui non cognoscit lumen rationis cœlitus inditum esse mortalibus, ad quod vitæ suæ rationes omnes componat, et quæ prava sunt, fugiat, quæ recta, prosequatur), vir hujusmodi profecto non habebit quo evadat probus ac sapiens ; quin imo multa committet homine indigna, dum quæ illicita sunt, vel supra vires suas, consectabitur, vel iis malis, quæ frustra conabitur effugere, succumbet.

Quisquis ignorat decorum cujusque rei et modum, necnon ritus officiaque civilia, quæ societatis humanæ vincula quædam sunt, ac proprium cujusque hominis decus et firmamentum, non habebit is quo erigatur aut evadat vir gravis et constans, et sibi aliisque utilis ; labetur enim assidue, fluctuabit incertus, et ipsius quoque virtutis, si quam forte adeptus est, jacturam aliquando faciet.

Lingua cordis index est ; nec raro quidquid in toto latet homine, brevis ejusdem prodit oratio. Quocirca quisquis non intelligit sermones hominum, sic ut apte discernat quam recte, quam perperam quid dicatur, non habebit quo perspectos habeat ipsos homines : errores illorum scilicet, indolem, consilia, facultates.

Porro quisquis hæc tria — Cœli, inquam, providentiam, rerum modum, ipsos denique homines — probe cognoverit, itaque vixerit, ut huic cognitioni vita moribusque respondeat, is omnino dici poterit partes omnes rari sapientis, et qui longe supra vulgus emineat, explevisse”.»

Confucius. Confucius Sinarum philosophus, sive Scientia sinensis latine exposita (Конфуцій, філософ китайців, або Китайська наука, викладена латиною), trad. du chinois en latin par Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet. Paris : D. Horthemels, 1687.

«Той, хто не знає велінь Неба й Провиді­н­ня, хто не вірить, що процвіта­ння й нещастя, жи­ття й смерть тощо залежать від волі та намислу Неба, і хто не ви­знає, що світло ро­зуму є дар, який Небо дає смертним, і якому слід під­порядковувати всі рухи нашого жи­ття як правилу зла й добра, того, чого слід уникати, і того, що слід при­ймати; напевно, така людина ніколи не зможе стати людиною добра й мудрецем, аж ніяк не зможе, вона неминуче чинитиме багато речей, недо­стойних людини, вона братиметься за справи незаконні або понад її сили, і вона за­знає поразки від лих, яких марно намагатиметься уникнути.

Той, хто не знає при­стойності й способу кожної речі, звичаїв і взаємних обов’язків, що є мовби пута людського су­спільства й особливою окрасою кожного, той ніколи ні до чого не під­німеться, не стане людиною значною, поважною, сталою й корисною своїм та іншим; натомість він буде без­перервно падати, плаватиме у вічній не­впевненості, і навіть якщо здобуде якусь чесноту, врешті колись її втратить.

Язик є знаком чи ознакою серця, і часто маленьке слівце, що зірвалося, від­криває все, що в людини на думці; ось чому той, хто не ро­зуміє роз­мов людей так, щоб правильно роз­різняти, на­скільки добре чи погано щось було сказано, не зможе пі­знати глибину й нутро людей, їхні помилки, їхню вдачу, їхні наміри й те, на­скільки сягає чи не сягає їхня здатність.

А отже, той, хто добре пі­знає ці три речі — провиді­ння Неба, особливий спосіб речей, нутро людей, — і керуватиметься так, що його жи­ття й звичаї від­повід­атимуть цьому пі­знан­ню, про того можна буде без­умовно сказати, що він виконав усі обов’язки людини рідкісної, мудрої й набагато вищої за пере­січну.»

Confucius. Confucius, ou La Science des princes contenant les principes de la religion, de la morale particulière, du gouvernement politique des anciens empereurs et magistrats de la Chine (Конфуцій, або Наука державців, що містить засади релігії, особистої моралі, політичного правлі­ння давніх імператорів і урядовців Китаю), manuscrit nº 2331, trad. indirecte du latin par François Bernier, d’après celle de Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet. Paris, Bibliothèque de l’Arsenal, 1687 ; rééd. (préf. de Sylvie Taussig, note sinologique de Thierry Meynard), Paris : Le Félin, coll. « Les Marches du temps », 2015.

«Dsü dixit : “Ignorans mandatum haud evadet vir principalis.

Ignorans ritus haud ad consistendum.

Ignorans verba haud ad noscendum homines”.»

Confucius. Werke des chinesischen Weisen Khung-Fu-Dsü und seiner Schüler, t. II (Твори китайського мудреця Кун-Фу-Дзи та його учнів, т. II), trad. du chinois en allemand et en latin par Wilhelm Schott. Berlin : C. H. Jonas, 1832.

«Philosophus ait : “Qui non agnoscit Cæli providentiam, non habet unde fiat sapiens. Qui haud noscit ritus, non habet unde consistat. Qui non discernit sermones, non habet unde cognoscat homines”.»

Cursus litteraturæ sinicæ neo-missionariis accommodatus, t. II. Studium classicorum (Курс китайської літератури, при­стосований для нових місіонерів, т. II. Ви­вче­ння класиків), trad. du chinois en latin par Angelo Zottoli. Shanghai : Missionis catholicæ, 1879.

«Мудрець каже: “Той, хто не ви­знає й не роз­різняє велі­ння Неба, не може бути шляхетною людиною. Той, хто не знає звичаїв, не утримається. Той, хто не ро­зуміє точного значе­ння слів, не може зро­зуміти людей”.»

Leslie, Donald Daniel. Confucius (Конфуцій), étude suivie des Entretiens de Confucius (Бесіди Конфуція), trad. indirecte de l’hébreu par Zacharie Mayani, d’après celle de Donald Daniel Leslie. Paris : Seghers, coll. « Philosophes de tous les temps », 1962.

Завантаження

Звукові записи

• Anne Cheng à propos de Confucius (Анн Чен про Конфуція). (France Culture • France Inter).
• Brigitte Boudon à propos de Confucius (Бріжіт Будон про Конфуція). (Éditions Ancrages).
• Cyrille Javary à propos de Confucius (Сіріль Жаварі про Конфуція). (Radio France Internationale (RFI)).
• Lecture de Les Entretiens de Confucius par ~Cocotte et ~Iamnot, dans la traduction par Séraphin Couvreur (Чита­ння Бесід Конфуція у виконанні ~Cocotte та ~Iamnot, у пере­кладі Серафена Куврера). (Littérature audio).
• Lecture de Les Entretiens de Confucius par ~RikudoSensei, dans la traduction par Pierre Ryckmans (Чита­ння Бесід Конфуція у виконанні ~RikudoSensei, у пере­кладі П’єра Рікманса). (YouTube).
• Lecture partielle de Les Entretiens de Confucius par Fabienne Prost, dans la traduction par Séraphin Couvreur, revue par Muriel Baryosher-Chemouny (Часткове чита­ння Бесід Конфуція у виконанні Фабьєн Прост, у пере­кладі Серафена Куврера, пере­глянутому Мюріель Баріошер-Шемуні). (YouTube).
• Lecture partielle de Les Entretiens de Confucius par Michaël Lonsdale, dans la traduction par Séraphin Couvreur, revue par Muriel Baryosher-Chemouny (Часткове чита­ння Бесід Конфуція у виконанні Мікаеля Лонсдаля, у пере­кладі Серафена Куврера, пере­глянутому Мюріель Баріошер-Шемуні). (YouTube).
• Lecture partielle de Les Entretiens de Confucius par Robin Renucci, dans la traduction par Séraphin Couvreur, revue par Muriel Baryosher-Chemouny (Часткове чита­ння Бесід Конфуція у виконанні Робена Ренуч­чі, у пере­кладі Серафена Куврера, пере­глянутому Мюріель Баріошер-Шемуні). (YouTube).
• René Étiemble, Anne Cheng et Charles Le Blanc à propos de Confucius (Рене Етьємбль, Анн Чен і Шарль Ле Блан про Конфуція). (France Culture).
• Sami Tchak à propos de Confucius (Самі Чак про Конфуція). (Radio France Internationale (RFI)).
• Étienne Balazs à propos de Confucius (Етьєн Балаж про Конфуція). (France Culture).

Друковані твори

• Manuscrit de la traduction indirecte de Les Entretiens de Confucius par François Bernier, d’après celle de Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet (1687) (Рукопис непрямого пере­кладу Бесід Конфуція Франсуа Берньє за пере­кладом Просперо Інторчет­ти, Крістіана Гердтріха, Франсуа де Ружмона та Філіппа Купле (1687)). (Bibliothèque nationale de France (BnF)).
• Manuscrit de la traduction indirecte de Les Entretiens de Confucius par François Bernier, d’après celle de Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet (1688) (Рукопис непрямого пере­кладу Бесід Конфуція Франсуа Берньє за пере­кладом Просперо Інторчет­ти, Крістіана Гердтріха, Франсуа де Ружмона та Філіппа Купле (1688)). (Bibliothèque nationale de France (BnF)).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (18…) (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (18…)). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (18…), copie (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (18…), копія). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1841) (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1841)). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1841), copie (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1841), копія). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1841), copie 2 (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1841), копія 2). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1841), copie 3 (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1841), копія 3). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1841), copie 4 (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1841), копія 4). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1841), copie 5 (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1841), копія 5). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1845) (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1845)). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1845), copie (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1845), копія). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1846) (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1846)). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1846), copie (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1846), копія). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1846), copie 2 (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1846), копія 2). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1852) (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1852)). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1852), copie (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1852), копія). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1852), copie 2 (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1852), копія 2). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1852), copie 3 (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1852), копія 3). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1858) (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1858)). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1858), copie (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1858), копія). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1858), copie 2 (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1858), копія 2). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1858), copie 3 (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1858), копія 3). (Bibliothèque nationale de France (BnF)).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1862) (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1862)). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1862), copie (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1862), копія). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1868) (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1868)). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1868), copie (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1868), копія). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1874) (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1874)). (Google Livres).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Guillaume Pauthier (1921) (Переклад Бесід Конфуція Ґі­йомом Пот’є (1921)). (Bibliothèque nationale de France (BnF)).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Séraphin Couvreur (éd. électronique) (Переклад Бесід Конфуція Серафеном Куврером (електронне ви­да­н­ня)). (Chine ancienne).
• Traduction de Les Entretiens de Confucius par Séraphin Couvreur (éd. électronique bis) (Переклад Бесід Конфуція Серафеном Куврером (електронне ви­да­ння bis)). (Wikisource).
• Traduction indirecte de Les Entretiens de Confucius par François-André-Adrien Pluquet, d’après celle de François Noël (1784-1785), t. I (Непрямий пере­клад Бесід Конфуція Франсуа-Андре-Адріеном Плюке за пере­кладом Франсуа Ноеля (1784–1785), т. I). (Google Livres).
• Traduction indirecte de Les Entretiens de Confucius par François-André-Adrien Pluquet, d’après celle de François Noël (1784-1785), t. I, copie (Непрямий пере­клад Бесід Конфуція Франсуа-Андре-Адріеном Плюке за пере­кладом Франсуа Ноеля (1784–1785), т. I, копія). (Google Livres).
• Traduction indirecte de Les Entretiens de Confucius par François-André-Adrien Pluquet, d’après celle de François Noël (1784-1785), t. I, copie 2 (Непрямий пере­клад Бесід Конфуція Франсуа-Андре-Адріеном Плюке за пере­кладом Франсуа Ноеля (1784–1785), т. I, копія 2). (Google Livres).
• Traduction indirecte de Les Entretiens de Confucius par François-André-Adrien Pluquet, d’après celle de François Noël (1784-1785), t. I, copie 3 (Непрямий пере­клад Бесід Конфуція Франсуа-Андре-Адріеном Плюке за пере­кладом Франсуа Ноеля (1784–1785), т. I, копія 3). (Google Livres).
• Traduction indirecte de Les Entretiens de Confucius par François-André-Adrien Pluquet, d’après celle de François Noël (1784-1785), t. I, copie 4 (Непрямий пере­клад Бесід Конфуція Франсуа-Андре-Адріеном Плюке за пере­кладом Франсуа Ноеля (1784–1785), т. I, копія 4). (Bibliothèque nationale de France (BnF)).
• Traduction indirecte de Les Entretiens de Confucius par François-André-Adrien Pluquet, d’après celle de François Noël (1784-1785), t. II (Непрямий пере­клад Бесід Конфуція Франсуа-Андре-Адріеном Плюке за пере­кладом Франсуа Ноеля (1784–1785), т. II). (Bibliothèque nationale de France (BnF)).
• Traduction indirecte de Les Entretiens de Confucius par François-André-Adrien Pluquet, d’après celle de François Noël (1784-1785), t. II, copie (Непрямий пере­клад Бесід Конфуція Франсуа-Андре-Адріеном Плюке за пере­кладом Франсуа Ноеля (1784–1785), т. II, копія). (Google Livres).
• Traduction indirecte de Les Entretiens de Confucius par François-André-Adrien Pluquet, d’après celle de François Noël (1784-1785), t. II, copie 2 (Непрямий пере­клад Бесід Конфуція Франсуа-Андре-Адріеном Плюке за пере­кладом Франсуа Ноеля (1784–1785), т. II, копія 2). (Google Livres).
• Traduction indirecte de Les Entretiens de Confucius par François-André-Adrien Pluquet, d’après celle de François Noël (1784-1785), t. II, copie 3 (Непрямий пере­клад Бесід Конфуція Франсуа-Андре-Адріеном Плюке за пере­кладом Франсуа Ноеля (1784–1785), т. II, копія 3). (Google Livres).
• Traduction indirecte de Les Entretiens de Confucius par François-André-Adrien Pluquet, d’après celle de François Noël (1784-1785), t. II, copie 4 (Непрямий пере­клад Бесід Конфуція Франсуа-Андре-Адріеном Плюке за пере­кладом Франсуа Ноеля (1784–1785), т. II, копія 4). (Google Livres).
• Traduction indirecte de Les Entretiens de Confucius par François-André-Adrien Pluquet, d’après celle de François Noël (1784-1785), t. II, copie 5 (Непрямий пере­клад Бесід Конфуція Франсуа-Андре-Адріеном Плюке за пере­кладом Франсуа Ноеля (1784–1785), т. II, копія 5). (Google Livres).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par François Noël (1711) (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Франсуа Ноелем (1711)). (Google Livres).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par François Noël (1711), copie (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Франсуа Ноелем (1711), копія). (Google Livres).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par François Noël (1711), copie 2 (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Франсуа Ноелем (1711), копія 2). (Google Livres).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par François Noël (1711), copie 3 (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Франсуа Ноелем (1711), копія 3). (Google Livres).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet (1687) (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Просперо Інторчет­тою, Крістіаном Гердтріхом, Франсуа де Ружмоном і Філіп­пом Купле (1687)). (Google Livres).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet (1687), copie (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Просперо Інторчет­тою, Крістіаном Гердтріхом, Франсуа де Ружмоном і Філіп­пом Купле (1687), копія). (Google Livres).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet (1687), copie 2 (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Просперо Інторчет­тою, Крістіаном Гердтріхом, Франсуа де Ружмоном і Філіп­пом Купле (1687), копія 2). (Google Livres).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet (1687), copie 3 (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Просперо Інторчет­тою, Крістіаном Гердтріхом, Франсуа де Ружмоном і Філіп­пом Купле (1687), копія 3). (Google Livres).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet (1687), copie 4 (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Просперо Інторчет­тою, Крістіаном Гердтріхом, Франсуа де Ружмоном і Філіп­пом Купле (1687), копія 4). (Google Livres).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet (1687), copie 5 (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Просперо Інторчет­тою, Крістіаном Гердтріхом, Франсуа де Ружмоном і Філіп­пом Купле (1687), копія 5). (Google Livres).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet (1687), copie 6 (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Просперо Інторчет­тою, Крістіаном Гердтріхом, Франсуа де Ружмоном і Філіп­пом Купле (1687), копія 6). (Bibliothèque nationale de France (BnF)).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet (1687), copie 7 (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Просперо Інторчет­тою, Крістіаном Гердтріхом, Франсуа де Ружмоном і Філіп­пом Купле (1687), копія 7). (Bibliothèque nationale de France (BnF)).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet (1687), copie 8 (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Просперо Інторчет­тою, Крістіаном Гердтріхом, Франсуа де Ружмоном і Філіп­пом Купле (1687), копія 8). (Google Livres).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet (1687), copie 9 (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Просперо Інторчет­тою, Крістіаном Гердтріхом, Франсуа де Ружмоном і Філіп­пом Купле (1687), копія 9). (American Libraries).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet (1687), copie 10 (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Просперо Інторчет­тою, Крістіаном Гердтріхом, Франсуа де Ружмоном і Філіп­пом Купле (1687), копія 10). (Google Livres).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet (1687), copie 11 (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Просперо Інторчет­тою, Крістіаном Гердтріхом, Франсуа де Ружмоном і Філіп­пом Купле (1687), копія 11). (Google Livres).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet (1687), copie 12 (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Просперо Інторчет­тою, Крістіаном Гердтріхом, Франсуа де Ружмоном і Філіп­пом Купле (1687), копія 12). (Google Livres).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet (1687), copie 13 (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Просперо Інторчет­тою, Крістіаном Гердтріхом, Франсуа де Ружмоном і Філіп­пом Купле (1687), копія 13). (American Libraries).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet (1687), copie 14 (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Просперо Інторчет­тою, Крістіаном Гердтріхом, Франсуа де Ружмоном і Філіп­пом Купле (1687), копія 14). (Google Livres).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet (1687), copie 15 (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Просперо Інторчет­тою, Крістіаном Гердтріхом, Франсуа де Ружмоном і Філіп­пом Купле (1687), копія 15). (Google Livres).
• Traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Prospero Intorcetta, Christian Herdtrich, François de Rougemont et Philippe Couplet (1687), copie 16 (Латинський пере­клад Бесід Конфуція Просперо Інторчет­тою, Крістіаном Гердтріхом, Франсуа де Ружмоном і Філіп­пом Купле (1687), копія 16). (Google Livres).
• Traductions allemande et latine de Les Entretiens de Confucius par Wilhelm Schott (1832) (Німецький і латинський пере­клади Бесід Конфуція Вільгельмом Шот­том (1832)). (Google Livres).
• Traductions allemande et latine de Les Entretiens de Confucius par Wilhelm Schott (1832), copie (Німецький і латинський пере­клади Бесід Конфуція Вільгельмом Шот­том (1832), копія). (Google Livres).
• Traductions allemande et latine de Les Entretiens de Confucius par Wilhelm Schott (1832), copie 2 (Німецький і латинський пере­клади Бесід Конфуція Вільгельмом Шот­том (1832), копія 2). (Google Livres).
• Traductions allemande et latine de Les Entretiens de Confucius par Wilhelm Schott (1832), copie 3 (Німецький і латинський пере­клади Бесід Конфуція Вільгельмом Шот­том (1832), копія 3). (Google Livres).
• Traductions allemande et latine de Les Entretiens de Confucius par Wilhelm Schott (1832), copie 4 (Німецький і латинський пере­клади Бесід Конфуція Вільгельмом Шот­том (1832), копія 4). (Google Livres).
• Traductions allemande et latine de Les Entretiens de Confucius par Wilhelm Schott (1832), copie 5 (Німецький і латинський пере­клади Бесід Конфуція Вільгельмом Шот­том (1832), копія 5). (Google Livres).
• Édition et traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Angelo Zottoli (1879) (Ви­да­ння і латинський пере­клад Бесід Конфуція Анджело Дзот­толі (1879)). (Google Livres).
• Édition et traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Angelo Zottoli (1879), copie (Ви­да­ння і латинський пере­клад Бесід Конфуція Анджело Дзот­толі (1879), копія). (Google Livres).
• Édition et traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Angelo Zottoli (1879), copie 2 (Ви­да­ння і латинський пере­клад Бесід Конфуція Анджело Дзот­толі (1879), копія 2). (Google Livres).
• Édition et traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Angelo Zottoli (1879), copie 3 (Ви­да­ння і латинський пере­клад Бесід Конфуція Анджело Дзот­толі (1879), копія 3). (Google Livres).
• Édition et traduction latine de Les Entretiens de Confucius par Angelo Zottoli (1879), copie 4 (Ви­да­ння і латинський пере­клад Бесід Конфуція Анджело Дзот­толі (1879), копія 4). (Google Livres).
• Édition et traductions française et latine de Les Entretiens de Confucius par Séraphin Couvreur (1895) (Ви­да­ння та французький і латинський пере­клади Бесід Конфуція Серафеном Куврером (1895)). (Google Livres).
• Édition et traductions française et latine de Les Entretiens de Confucius par Séraphin Couvreur (1895), copie (Ви­да­ння та французький і латинський пере­клади Бесід Конфуція Серафеном Куврером (1895), копія). (Google Livres).
• Édition et traductions française et latine de Les Entretiens de Confucius par Séraphin Couvreur (1910) (Ви­да­ння та французький і латинський пере­клади Бесід Конфуція Серафеном Куврером (1910)). (Google Livres).
• Édition et traductions française et latine de Les Entretiens de Confucius par Séraphin Couvreur (1910), copie (Ви­да­ння та французький і латинський пере­клади Бесід Конфуція Серафеном Куврером (1910), копія). (Bibliothèque nationale de France (BnF)).

Бібліографія

• Assaf, Antoine-Joseph. Confucius à la plage : la sagesse dans un transat (Конфуцій на пляжі: мудрість у шезлонгу). Malakoff : Dunod, coll. « À la plage », 2023.
• Cheng, Anne. Histoire de la pensée chinoise (Історія китайської думки). Paris : Éditions du Seuil, 1997.
• Desroches, Jean-Paul et Delacour, Catherine (dir.). Confucius : à l’aube de l’humanisme chinois (Конфуцій: на світанку китайського гуманізму) [catalogue d’exposition, Paris, Musée national des arts asiatiques-Guimet]. Paris : Réunion des musées nationaux, 2003.
• Granet, Marcel. La Pensée chinoise (Китайська думка), avant-propos par Henri Berr. Paris : A. Michel, coll. « L’Évolution de l’humanité », 1950. (Bibliothèque nationale de France (BnF)).
• Javary, Cyrille. Sagesse de Confucius : valeurs, propositions et aphorismes pour grandir (Мудрість Конфуція: цін­ності, пропозиції та афоризми для зро­ста­ння). Paris : Eyrolles, coll. « Eyrolles pratique : spiritualité », 2016.
• Labrune, Jean de. La Morale de Confucius, philosophe de la Chine (Мораль Конфуція, філософа Китаю), Amsterdam : P. Savouret, 1688 ; rééd. (suivie d’une Lettre sur la morale de Confucius (Лист про мораль Конфуція) par Simon Foucher), Paris : E. Legrand ; Fontenay-le-Comte : Gaudin fils, 1844. (Google Livres).